60 днів взагалі без цукру – що з цього вийшло? — 24 Канал

Жити без цукру, в тому числі прихованого у різних продуктах, для справжньої солодкоїжки – пекельні муки, щоправда, тільки перших 6 тижнів.

Як все почалось?

Ми з чоловіком подивились документальний фільм «Цукор». Суть фільму в тому, що чоловік вирішив вживати стільки цукру, скільки його їсть середньостатистичний австралієць – 20-30 чайних ложечок в день, протягом 60 днів. Під час експерименту за ним доглядали лікарі і було видно негативний результат цього експерименту. Тоді я, затята ласунка, вирішила зробити все навпаки. Майже відмовитись від цукру! Тобто зовсім не вживати чистий цукор. І відмовитись від продуктів, у вмісті яких його багато.

Старт

Почала я свої тортури 26 липня 2017 року. Початкові дані: вага 66 кг, пропорції – 96 — 76 — 106 і це при рості 167 см. До того ж я з’їдала на той момент по плитці шоколаду в день і приправляла кількома шоколадними цукерками і печивом. Особливо багато солодкого я з’їдала на роботі за комп’ютером. І так було все моє життя. Навіть більше, я пила чай з 2 ложками цукру, і каву так само, а ще додавала 3 ложечки кожен ранок у кашу, щоб смачніше було. Тепер довелось все змінити.

Перший тиждень, на диво, дався досить легким, навіть вдавалося втримуватись від солодкого. Важко тільки було весь час залазити в інтернет і дивитись кількість цукру в різних продуктах. Виявилось, його там досить багато… І мені довелось змінювати свій раціон.

Розкажу трохи про склад продуктів… Наприклад, у 100 грамах звичайного молока аж 13 грам цукру (!), я вже мовчу про йогурти з наповнювачами (в середньому 7 ч.л.), сухі сніданки, такі як фітнес-пластівці та шоколадні кульки (в них від 13 до 20 гр цукру на 100 грам продукту), кетчупи та соуси (15-20 гр) і ще багато всього!

Стикнувшись з цією проблемою, виявилось, щоб досягти омріяної мети – 6 ч.л. цукру в день – мені треба суттєво змінити свій раціон. Тоді я почала багато читати на цю тему в інтернеті, зокрема, в закордонних виданнях. Виявилось, що свіжі фрукти та сухофрукти, які майже на 50 відсотків складаються з «білої смерті», мають клітковину, яка нейтралізує фруктозу. Тому, на щастя, фрукти мені можна було їсти. Але з соками все дещо гірше, адже витискаючи собі фреш, ви викидаєте всю клітковину, залишаючи «чистий цукор»… Так що від соків я теж відмовилась.

Ще один невтішний прогноз, з яким я ознайомилась, штудіюючи цю тематику, повна залежність від цукру проходить не через 21 день, як ми звикли думати. Для таких поціновувачів солодкого необхідно цілих 6 тижнів, щоб тебе перестало «ламати».

Але діватись вже не було куди, я вже почала!

60 днів – найважчий і найцікавіший період у моєму житті

Перші три тижні я стала нестерпною, особливо для чоловіка. Я багато нервувалась, мені весь час хотілося солодкого. До всього ще й не все моє оточення поділяло моє бажання експериментувати, а деякі просто не розуміли цього, продовжуючи пропонувати шоколадки і вмовляти з’їсти якесь печиво. Але я стоїчно трималась.

Хоча й не могла приховати свого розчарування: через три тижні експерименту я встала на ваги і побачила… Жодного результату! Я не розуміла, як же так, всім навколо розказувала, що їм варто пару днів не їсти солодкого і вони вже скидають по 5 кілограмів. До всього я не відчувала, що моя шкіра стала підтягнутою і сяючою, як обіцяла різні сайти. Нічого не було, тільки росла моя роздратованість через відсутність глюкози.

Іноді мені здавалось, що я втрачаю здатність радіти життю, настільки важко я переживала розставання з улюбленою їжею. Більше того, маю зізнатись, що раніше всі свої проблеми я заїдала чимось смачненьким, а тепер я навіть цього не могла зробити.

Через певний час я додумалась перестати зважуватись кожен день, а обміряла себе сантиметром і… Бінго! Я схудла по усіх параметрах на 3 см. Ця новина додала мені впевненості у правильному рішенні, провести з собою такий експеримент.

В кінці мого тунелю з’явилось світло!

Стало дещо легше, адже я перестала кожен день заморочуватись на тему кількості цукру в різних продуктах, бо вже, в принципі, запам’ятала це, і в мене з’явився стабільний раціон, якого я дотримувалась. До речі, на допомогу прийшов і мій чоловік – він разом зі мною перестав їсти солодке! Так що глазуровані спокуси мене чекали тільки на роботі і по дорозі туди…

Через 4 тижні експерименту я зрозуміла, що має бути якась заміна тих продуктів, від яких я відмовилась, адже в мене немає різноманіття в їжі. Отут почалось найцікавіше! Я відкрила для себе такі продукти, про які раніше й не чула… Наприклад, кероб – перетерті плоди рожкового дерева, які мають смак, подібний до шоколаду. З нього можна робити дуже багато речей – шоколадки, цукерки, пляцки без цукру і шоколаду. І це дійсно смачно.

А ще ми почали купувати авокадо. Трохи дорого, але дуже смачно. Хоча раніше, коли я вживала цукор, цей фрукт мені здавався м’яко кажучи ніяким. А тепер це стало улюбленою частиною сніданку – стиглі шматки плоду розмащуєш ножем по запеченій в тостері скоринці хліба. Мммм…

А ще, як виявилось, існує коксова мука, якої треба в два рази менше, ніж звичайної, хоча з неї пиріг виходить смачніший. Буде дуже смачно, якщо ви додасте в пиріг фініки і одну ложечку домашнього меду. Тоді ніхто і не здогадається, що там немає цукру взагалі.

Виявляється існує природній замінник цукру – стевія, щоправда, я так і не спробувала її.

Отже, я почала знаходити радості у житті без цукру. Мені стало трохи легше, хоча все ще дуже хотілося морозива і іноді я відчувала якусь непоборну тягу до магазинів із солодощами. Іноді мене «накривало» повністю і тоді я купувала собі фьючіпси. Це те саме, що і чіпси, тільки не з картоплі і з більшою кількістю здорових інгредієнтів, а не «Е-шок».

Так пройшло 6 тижнів без цукру і… О чудо, я пройшла повз магазин цукерок і не відчула нічого. Моя ломка скінчилась. Вчені не збрехали, мені дійсно знадобилось 6 тижнів, щоб відвикнути від цукру. Мені стало значно легше витримувати це все, а до кінця залишалось усього 17 днів! І тут я нарешті вирішила стати на ваги, знову. Яке ж було моє здивування, коли виявилось, що я схудла на 3 кілограми! Для мене це неабияке досягнення, рівно як і те, що мені вже не хотілось душу продати за шоколадку.

Результат і переваги

Останні дні експерименту для мене вже протікали абсолютно непомітно. Я перестала відчувати дискомфорт і, до речі, шкіра дійсно стала гарнішою, ніби посвіжіла. Я схудла на 4 кілограми, і зменшилась на 4 сантиметри в об’ємах по всіх показниках.

Не можу сказати, що я стала спокійнішою і менш емоційною… Напевно, цей показник все-таки не залежить від цукру.

До речі, виявилось, що кава набагато крутіша без цукру, її смак стає насиченим, повним, з різними нотками. Більше того, я нарешті зрозуміла, в чому різниця між робустою та арабікою.

За період експерименту я нарешті зрозуміла значення слів особистої свободи! Напевно, не дарма придумали вираз: «Свобода пізнається у заборонах». Тільки я би підкорегувала його – у самозаборонах. Це відчуття, коли ти знаєш, що ти не залежиш більше від чергової цукерки, і тобі не треба заїдати якусь «трагедію», щоб стало легше. Це неперевершено!

Що я буду робити далі? Люди, які в курсі мого експерименту, періодично задають мені це питання. Наразі я шукаю новий виклик для себе, але при цьому цукор починати їсти не збираюсь. Мені просто цього не треба.